Захист інтелектуальної власності в Україні, безумовно, має оcобливе значення для українського законодавця. Саме цим пояснюється включення всіх правових норм, які регулюють інтелектуальну власність, в український Цивільний кодекс як частину IV. У цій частині зібрані більшість норм з авторського права, права на винахід, корисні моделі і промислові зразки, патентного права, захисту товарних знаків, прав на наукові відкриття, винаходи, на відкриття новаторських мікросхем і раціоналізаторські пропозиції, на нові сорти рослин і порід тварин, а також з суміжних областей захисту прав в комерційній діяльності, як наприклад, права на ноу-хау. Патентне право, право на комерційні позначення і на науково-технічну інформацію регулюються також у низці інших додаткових законів.

Однак, на практиці часто виникають проблеми при реалізації захисту інтелектуальних прав в Україні. Це зв’язано перш за все з тим, що уже існуючі захищені права з незначними змінами знову подаються недобросовісними особами на реєстрацію і новий власник права вимагає при цьому сплати ліцензійних зборів.

Інший вид існуючого порушення захищених прав полягає у тому, що діюче в Україні підприємство порушує захищені права, використовуючи їх для своєї вигоди недозволеним чином. Зазвичай у такому випадку достатньо звичайного попередження порушника. Якщо ж він не припиняє протиправних дій, то запускається судовий механізм, причому перспективи успішного завершення судових розглядів за позовами, всупереч думкам, які висловлюються у західній пресі, досить втішні.

Розв’язати конфлікт відносно порушення прав інтелектуальної власності можливо шляхом розгляду у судовому порядку або вирішення питання у позасудовому порядку безпосередньо учасниками конфлікту з можливим залученням незалежного посередника.

Ще одним суттєвим аспектом захисту прав є ліцензійні договори. Як правило західні підприємства співпрацюють в Україні з українськими партнерами, які зобов’язані отримати право на використання товарного знака підприємства для маркетингових цідей або для використання технологій, захищених у формі патентів, корисних моделей, промислових зразків. При цьому часто не враховують, що згідно з однозначними нормами українського права для цього необхідні не лише ліцензійні договори, але і їх реєстрація для того, щоб вони набули чинності, якщо захищені права, які підлягають ліцензуванню, самі повинні бути зареєстровані (тобто знову патенти, товарні знаки, корисні зразки, промислові моделі).

На практиці також важливий комплекс питань ліцезування програмного забезпечення і ноу-хау. Тут в першу чергу слід розглядати питання обмеження використання, видачі субліцензій і дотримання конфіденційності, які є центральним аспектом в ноу-хау і захищаються в Україні спеціальними нормами.

Перш ніж розміщувати продукт на українському ринку, укладати договір про співпрацю чи планувати будь-який інший інвестиційний проект, необхідно з’ясувати, наскільки захищені Ваші права в Україні, які відповідають продукту, який планується для продажу. Крім того, необхідно підготувати ринкове середовище, зареєструвати різні патенти і товарні знаки, а також зареєструвати можливі ліцензійні договори.

Ми зможемо надати Вам консультаційні послуги з усіх питань – від підготовки  виходу на ринок до захисту Ваших інтересів в українських судах.