Трудове законодавство України суттєво відрізняється від німецького трудового права і відіграє важливу роль в практиці підприємництва як важлива складова частина, яка повинна регулювати внутрішні стосунки між працівниками та адміністрацією у кожній компанії.  Українське трудове право являє собою широкий комплекс нормативних актів, дотримання яких вкрай важливе для організації управління підприємством і його повсякденного життя. Серед іншого слід особливо наголосити на вимогах діючого закондавства з охорони праці, дотриманню прав працівників, а також веденню бухгалтерії.

Останнім часом почастішали перевірки підприємств, які проводить державний департамент з нагляду за дотриманням законодавства про працю Міністерства праці України, в ході яких на жаль виявлено велику кількість порушень у сфері трудового права, що як правило приводить до адміністативних поакарань і штрафів працедавців і керівників підприємств.

 Трудове право і кадрое діловодство України значною мірою формалізовані. Зарахування на роботу, звільнення працівників, заохочення і накладення стягнень на працівників, до яких зокрема також належать генеральні директори,  являють собою суворо регламентовані бюрократичні процедури, порушення яких часто призводить до негативних наслідків, таких як відміну судом наказу про звільнення з наступним відновленням працівника на робочому місці та виплатою йому компенсації. Таким чином у сучасному трудовому праві неможливо відбутися коротким записом наказу про звільнення. Наявність локальних нормативних актів, інструкцій, правильне заповнення трудових книжок, а також дотримання багатьох інших формальностей  - необхідна умова, яка дозволить роботодавцю уберегтись від негативних наслідків трудових спорів.

Колективне трудове законодавство, яке у перехідний період 90-их років втратило свою актуальність, знову набуває актуальності і немало іноземних інвесторів уже знайомі із негативними наслідками порушення колективних договорів і страйків.    

Українське трудове законодавство поширюється на всіх громадян, у тому числі на іноземців, а також осіб без громадянства, які працють в Україні, при цьому застосовується принцип сприятливості.  Проте на практиці відправка іноземних працівників в Україну часто досить складна,  що обумовлено одержанням декількох дозвільних документів на право здійснювати трудову діяльність, а також питаннями, які стосуються статусу працівника відповідно до положень законодавства про соціальне страхування та його податкового статусу в рідній країні.

Українське законодавство, яке регулює трудову діяльність та зайнятість іноземних громадян являє собою по-справжньому складну систему; для отримання обов’язкового дозволу на працевлаштування необхідно подати у відповідні органи вражаючий список документів, при цьому існує безліч нюансів, які необхідно взяти до уваги, наприклад, переклад іноземних документів на державну мову, завірення документів у відповідних органах і т.п. Також слід слід брати до уваги підписані Україною міжнародні угоди з вищезазначеної тематики. Рішення про відмову у видачі дозволу на працевлаштування може бути оскаржене у судовому порядку. Ця процедура являє собою складний та довготривалий бюрократичний процес.

Кваліфіковані спеціалісти у київському офісі нададуть Вам детальну консультацію з усіх питань, пов’язаних із практичним застосуванням трудового і міграційного законодавства України, а у центальному офісі у м. Нюрнберг до Ваших послуг наша команда, яка спеціалізується на наданні консультацій для т.з. експатріантів („Expatriate-Beratung“), тобто працівників, які направляються на роботу в Україну.